Стрибок у дизайні електромоторів

У грудні 2025 року (Tokyo, October 27, 2025) японське суспільне мовлення NHK звернуло увагу на нову розробку компанії Astemo — автомобільний електродвигун без використання рідкоземельних магнітів.

Або так😉

Іноді еволюція не гримить заголовками. Вона відбувається тихо — у лабораторіях, серед креслень, симуляцій і людей, які не тільки люблять але й непогано роблять свою роботу.


Новину про розробку японського автодвигуна з магнітами на основі заліза (тут трохи буде пояснень але нижче по тексту) вперше засвітило японське суспільне мовлення NHK — саме сюжет NHK / NHK World (англомовний сервіс NHK). Ну ще можна поглянути на прес-реліз компанії Astemo.


Звісно, куди ж без твітера/X, Там від Astemo була інформація що про їх розробку була публікація в NHK

Чи це щось новеньке в технологіях двигунів чи Astemo просто докрутив щось “незначне”? Ні,це електродвигун без рідкоземельних магнітів, у якому:

  • немає неодиму (Nd)😱 <- отут прям бідося з залежністю від Китая
  • замість нього використано слабші феритові магніти як допоміжні
  • а основну роботу робить 📐геометрія ротора, а не “сила магніту”

Не “чарівний мотор”, а 🦍 еволюція відомої архітектури, а точніше – синхронний реляктансний двигун з допоміжними феритовими магнітами (Synchronous Reluctance Motor + Ferrite Assist тут є посилання на Google пошук, ну якщо є з цим складнощі, або просто ліньки шукати).

Як він працює

У класичному EV-двигуні (ну на зображенні майже він, просто ШІ постарався)

  • сильні неодимові магніти
  • велика щільність потужності
  • залежність від рідкоземельних елементів

У двигуні Astemo:

  • ротор зроблений так, щоб магнітний потік “любив” певні напрямки
  • момент виникає через різницю магнітного опору (reluctance)
  • слабші феритові магніти лише:
    • стабілізують синхронність
    • підвищують ККД
    • зменшують пульсації моменту

Магніти тут не “тягнуть” ротор.
Вони підказують йому, куди йти 🧭

+ Плюси

  • немає залежності від неодиму
  • дешевші та доступніші матеріали
  • краща термостабільність (ферити не “пливуть” від температури)
  • менший ризик для ланцюгів постачання

– Мінуси

  • магнітна щільність нижче
  • складніший ротор (точність виготовлення досить критична)
  • потрібна розумна силова електроніка + керування

Загалом це не прорив у фізиці, а прорив у👨‍🔬 інженерії та керуванні.

P.S.

Astemo — це колишній Hitachi Automotive😀 Хто любить передісторії, тут окрема сторінка про Hitachi.

Будь першим хто прокоментує

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *